ВИВЧЕННЯ ТА ДОБІР ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СОРТІВ І ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ, ТОЛЕРАНТНИХ ДО ПІДВИЩЕНОЇ КИСЛОТНОСТІ ГРУНТОВОГО РОЗЧИНУ (47-52)

Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20 47
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ

STUDY AND SELECTION OF RAW MATERIAL FOR THE CREATION OF VARIETIES AND
HYBRID POPULATIONS O F ALFALFA THAT ARE T OLERANT TO HIGH ACID ITY OF SOIL
SOLUTION

Buhayov V. D.
Candidate of Agricultural Sciences,
Senior Staff Scientist,
the Head of the Selection of Green Crops Department
of Institute of Forage and Agriculture of Podolia NAAS of Ukraine
Mamalyga V. S.
Сandidate of Biology Sciences,
Professor of the Department of Botany,
Genetics and Plant Protection
of Vinnytsia National Agrarian University
Horenskyi V. M.
Сandidate of Agricultural Sciences,
Senio r Researcher of the Department of Fodder Crop Selection
of the Institute of Fodder and Agriculture of Podolia NAAS of Ukraine
DOI: 10.31618/nas.2413 -5291.2020.1.53.154
ВИВЧЕННЯ ТА ДОБ ІР ВИХІДНОГО МАТЕРІА ЛУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СОР ТІВ І ГІБРИДНИХ
ПОПУЛЯЦІЙ ЛЮЦЕРНИ ПО СІВНОЇ, ТОЛЕРАНТНИХ ДО ПІДВИЩЕНОЇ КИСЛОТ НОСТІ
ГРУНТОВОГО РОЗЧИНУ

Бугайов Василь Дмитрович
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник,
завідувач відділу селекції кормових культур
Інституту кормів та сільського господарства
Поділля НААН України
Мамалига Василь Степанович
кандидат біологічних наук,
професор кафедри ботаніки,
генетики та захисту рослин
Вінницького національного аграрного університету
Горенський Віталій Миколайович
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник відділу селекції кормових культур
Інституту кормів та сільського господарства
Поділля НААН України

Summary
The study of collecting samples of alfalfa of different ecological and geographical origin for the collection of
dry matter and seed yield on the background of high acidity of soil solution (pH 5,20 -5,53) made it possible to
identify perspectives for these indicators that can be used in fur ther breeding work.
The highest dry matter yield in the average of 3 years of research was obtained from the varieties Vavilovka
(Rodnich) (Ukraine) (1.42 kg / m 2), Banat (Serbia) (1.36 kg / m 2) and Sowing 3022 (Uzbekistan) (1,22 kg / m 2) at
the yield of t he Sinyukh standard of 1.08 kg / m 2.
Seeds of Zhidrune (Lithuania) (31.9 g / m 2), Ferrax 58 (Canada) (29.9 g / m 2) and Tibet (Kazakhstan) (28.5
g / m 2) with yield of standard 23.5 g / m 2 were the best seeds.
Particularly noteworthy is Ferrax 58 (Canada), which has significantly exceeded the standard of seed yield
and exceeded or exceeded the standard of dry matter during all years of research.
Анотація
Вивчення колекційних зразків люцерни різного еколого -географічного походження за збором сухої
речовини та урожаєм насіння на фоні підвищеної кислотності грунтового розчину ( рН 5,20 -5,53) дало
можливість виділити перспективні за цими показниками зразки, які можуть бути використані в подальшій
селекційній роботі.
Найвищий урожай сухої речовини в середньому за 3 роки досліджень був отриманий у сортів
Вавиловка (Родничок) (Україна) (1,42 кг/м 2), Банат (Сербія) (1,36 кг/м 2) та Посевная 3022 (Узбекистан)
(1,22 кг/м 2) при урожаї у сорту -стандарту Синюха 1,08 кг/м 2.

48 Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20
Кращими за збором насіння були зразки Жидруне (Литва) (31,9 г/м 2), Феракс 58 (Канада) (29,9 г/м 2)
та Тибетская (Казахстан) (28,5 г/м 2) при урожаї стандарту 23,5 г/м 2.
Особливої уваги заслуговує сорт Феракс 58 (Канада), який впродовж всіх років досліджень достовірно
перевищував стандарт за уро жаєм насіння і був на рівні стандарту чи перевищував його за урожаєм сухої
речовини.
Ключові слова: люцерна посівна, зразок, сорт, урожай сухої речовини, урожай насіння.
Keywords: alfalfa sowing, sample, variety, dry matter yield, seed yield.

Постановка проблеми. Використання
люцерни посівної (Medicago sativa L.) в якості
корму для худоби, як вважає Іванов О.І. [1, с.7],
почалось 7 -8 тис. років тому, однак і ці дані можуть
бути умовні, бо вирощування кормових трав могло
початись і раніше – ще в період одомашнення
тварин.
За якістю білка, вмістом незамінних
амінокислот, вітамінів та мікроелементів люцерна
перевищує інші кормові культури, в тому числі й
бобові - конюшину, еспарцет, буркун, а також сою.
При поїданні зеленої маси, сіна, сінажу, трав’яного
борошна, гран ул і брикетів, приготованих з
люцерни, пришвидшується ріст, витривалість та
репродуктивна здатність тварин. Не менш цінними
якостями її є довговічність, багатоукісність, висока
кормова продуктивність та здатність бути
прекрасним попередником для багатьох
сільськогосподарських рослин завдяки
нагромадженню в грунті після дво -трирічного
вирощування 8 -12 т/га коренів та післяжнивних
залишок, що еквівалентно 40 -60 т/га гною [2, с.6].
Однак подальше розширення посівів люцерни
на корм обмежується дефіцитом та доро говизною
насіння, що обумовлено рядом причин, головними
серед яких є недотримання існуючих науково -
обгрунтованих технологій вирощування
насіннєвих посівів люцерни [3, с.4], посів сортів,
які не відповідають агро -кліматичним умовам зони
[4, с.152]), наявніс ть серед багатьох зареєстрованих
сортів [5, с.306; 308 -309] невеликої кількості таких,
які поєднують високу кормову і насіннєву
продуктивність та мають підвищену стійкість до
кислотності грунтів [6, с.153].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як
зазн ачає А.В.Тищенко [7, с.7], виробництву
потрібні сорти люцерни, які здатні формувати
високий стабільний врожай сухої речовини та
насіння за мінімумом енергетичних витрат,
адаптованих до умов регіону з врахуванням
лімітуючи факторів середовища. Одним із таки х
важливих факторів є підвищена кислотність
ґрунтового розчину.
Селекція – це складний біотехнологічний
процес. Він ґрунтується на використанні існуючих
та нових методів створення генетичного
різноманіття, його оцінки і добору бажаних
генотипів, в яких по єднано якнайбільше ознак,
якостей і властивостей, які мають бути притаманні
майбутньому новому сорту чи синтетичній
популяції [8, с.8].
Для пошуку таких генотипів вивчаються і
аналізуються великі об’єми вихідного матеріалу як
з вітчизняних, так і з зарубі жних колекцій [9, с.176],
а відібрані зразки включаються в подальший
селекційний процес [10, с.105]. Тому в селекції
люцерни в останній час актуальними є
дослідження, які спрямовані не лише на
підвищення кількості і якості кормової продукції в
поєднанні з високою насіннєвою продуктивністю, а
й стійкості новостворених сортів чи гібридних
популяцій до стресових факторів навколишнього
середовища [11, с.251].
Виділення невирішених раніше частин
загальної проблеми. Нормальний ріст і розвиток
рослин люцерни прохо дить на грунтах з рН 6,5 -8,4.
Зниження показника реакції грунтового розчину до
рН 5,0 -5,5 негативно впливає на процеси біосинтезу
[12 , с.393 ]. Значна частина площ в Україні, на яких
вирощується люцерна, мають кислу реакцію
грунтового розчину, що обмежує ро зширення її
посівних площ. Так, в Лісостепу України площа
підкислених грунтів складає більше четвертої
частини орної землі, [13, с. 88], тому розвиток
селекційних технологій з едафічної селекції та
створення сортів і гібридних популяцій люцерни,
які не зни жують своїх продуктивних якостей при
вирощуванні на грунтах з підвищеною кислотністю
грунтового розчину, є актуальним і своєчсним..
Мета досл ідження полягала у вивченні
колекційних зразків люцерни різного еколого -
географічного походження та добору номерів, які
за комплексом господарсько -цінних ознак можуть
бути включені в подальший селекційний процес.
Виклад основного матеріалу. Нами була
зібрана і сформована колекція зразків люцерни
посівної (Medicago saniva L.) та мінливої (Medicago
var ia L.) (селекційні сорти, місцеві дикорослі
популяції), які охоплюють різні еколого -
географічні групи, в кількості 30 шт. Їх вичення
проводилось з 2016 року в першій селекційній
сівозміні дослідного поля Інституту кормів та
сільського господарства Поділля НААН України на
сір их опідзолених середньо -суглинкових грунтах з
показником рН сольової витяжки 5,2 -5,3 і
гідролітичною кислотністю 2,1 -2,4 мг/екв. на 100 г
грунту.
Підготовка і обробіток ґрунту під посів
колекції люцерни були загальноприйнятими для
Лісостепової зони України . Попередник - озима
пшениця. Закладання дослідних ділянок
проводилось вручну літнім посівом безпокривним
способом. Схема посіву для визначення урожаю
зеленої маси та сухої речовини - суцільно (15см),
для обліку урожаю насіння – широкорядно (45см).
Обліков а площа ділянки – 3м2 при дворазовій
повторності. Збирання зеленої маси проводили в
фазу бутонізації за 4 укоси, насіння – в першому
укосі. Стандарт - сорт Синюха - селекції ІК та СГ

Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20 49
Поділля НААН України [14, с.75] розміщували
через 10 номерів.
Методика з акладання дослідів відповідала
загальноприйнятим вимогам до польового досліду
[15. c. 40-52]. Фенологічні спостереження,
визначення висоти рослин, облистяності, кормової
та насіннєвої продуктивності люцерни проводили
згідно з існуючими методиками [16. c. 17 ].
Гідротермічні умови в роки досліджень значно
відрізнялися між собою, що дало можливість
провести об’єктивну оцінку ко лекційних зразків за
досліджуваними параметрами.
Колекційний розсадник у кількості 30 номерів
для вивчення основних господарсько -цінних ознак
і, особливо, виділення зразків, які забезпечують
вищесередній рівень кормової і насіннєвої
продуктивності при під вищеній кислотності
грунтового розчину, було закладено в 2016 році на
ділянці з рН 5,20 -5,53.
За результатами досліджень впродовж 2017 -
2019 рр. значний вплив на урожай сухої маси
рослин мали агрокліматичні чинники (табл. 1). В
2017 році в зимово -весняний п еріод спостерігалось
значне підвищення температури повітря в
порівнянні із середньобагаторічними показниками
при де -що вищій кількосьі опадів. Це забезпечило
нормальні умови для початку весняної . вегетації
люцерни. Починаючи з травня і впродовж всього
літ а стояла помірно жарка і суха погода з
недостатньою кількістю опадів у травні та червні.
Рясні дощі в липні поповнили запаси вологи, а
відносно суха осінь створила оптимальні умови для
наростання вегетативної маси та збору сухої
речовини з одиниці площі (т абл.2). Найкращими за
цим показником були сорти, які достовірно
перевищували стандарт (сорт Синюха) на 0,38 -0,08
кг/м 2
Таблиця 1
Гідротермічні умови в роки проведення досліджень (2017 -2019 рр.)
Місяці
Середньомісячна температура повіт ря, оС Сума опадів, мм
2017 р. 2018 р. 2019 р. Середня
багаторічна 2017 р. 2018 р. 2019 р. Середня
багаторічна
І 1,5 2,5 1,4 -5,8 32 18 13 25
ІІ -3,6 -3,9 2,1 -4,8 41 16 40 26
ІІІ 5,5 4,2 3,4 -0,6 28 36 30 24
ІУ 8,1 9,9 9,3 7,2 33 87 37,8 36
У 17,6 14,5 15,4 13,6 20 41 144,0 59
УІ 19,9 18,3 19,1 17,1 39 45 64,0 74
УІІ 21,5 25,4 19,0 18,7 81 92 38,0 72
УІІІ 19,8 22,8 20,2 17,8 24 82 9,2 69
ІХ 13,8 15,3 16,6 13,5 38 40 34 44
Х 9,1 10,2 9,8 7,3 25 31 12 41
ХІ 3,7 4,5 1,8 23 97 37
ХІІ 1,3 1,0 2,8 18 26 32
За рік 8,5 9,9 6,9 402 604 544

Тибетская, Феракс 35, Кокше, Вавиловка
(Родничок), Банат, Вахшская 300, Регіна та Эврика
1.
2018 рік за погодними умовами був більш
сприятливим для формування вегетативної маси,
ніж 2017 рік. Рання весна з перевищенням
температури над середніми багаторічними
показниками у березні -квітні відповідно на 5,0 -
2,7 оС та достатня кількість опадів у ці місяці
(більше на 12 - 51 мм) забезпечили інтенсивне
відростання росл ин і формування більшої
вегетативної маси. Значний запас вологи в липні -
серпні (відповідно на 20 -13 мм вище середніх
багаторічних показників) і високі температурні
показники (вище на 6,7 -5,0 оС) сприяли отриманню
вищого врожаю зеленої маси в другому -третьом у і
четвертому укосах (збір сухої речовини у сорту -
стандарту Синюха перевищував 2017 рік на 0,16
кг/м 2 ). Кращими в 2018 році (з перевищенням
стандарту на 0,29 -0,10 кг/м 2) були наступні сорти:
Посевная 3022, Вавиловка (Родничок), Ольга,
Эврика 1, Регіна, Т ибетская, Росана, Зайкевича,
Краснодарская ранняя, Радослава.
Близьким до 2018 року за
агрометеорологічними показниками був і 2019 рік.
Тому урожай сухої речовини у стандарту Синюха
також перевищував показник 2017 року на 0,14
кг/м 2, а кращими в 2019 році з перевищенням
стандарту на 0,68 -0,08 кг/м 2 були наступні сорт и:
Банат, Вавиловка (Родничок), Феракс 58, G elaxie ,
Феракс 28, Посевная 3022, Радослава, Медиа,
Ольга, Лілія.
В цілому за три роки досліджень, які значно
відрізнялися за умовами вирощування, кращими за
збором сухої речовини з одиниці площі в
порівнянні зі стандартним сортом Синюха (в кг/м 2
та у відсотках) були сорти: Вавиловка (Родничок)
(Україна) - (0,34 та +31%), Банат (Сербія) – (0,28 та
+26%), Посевная 3022 (Узбекистан) – (0,14 та
+13%), Ольга (Україна) – (0,12 та +11%) та 3 сорти
Феракс 58 (Канада), G elaxie (Франція) і Эврика
(РФ) з показниками 0,11 та +10%.
Зовсім по -іншому погодні умови вплинули на
формування врожаю насіння (табл. 3). Найбільш
сприятливим за цим показником виявився 2017 рік.
Оптимальна температура у травні та червні, яка
була близька до середніх багаторічних показників,

50 Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20
та недостатня кількість опадів у ці місяці
(відповідно -39мм та -35мм до середніх
багаторічних) сприяли запиленню та завязуванню
насіння, а тепла і суха осінь забезпечила нормальні
умови для збору врожаю. Майже половин а з
досліджуваних зразків достовірно перевищили
сорт –стандарт Синюху, який сформував досить
високий урожай насіння - 47,0 г/м 2 (0,47 т/га). Дуже
високий урожай було отримано у сортів Тибетская
(77,0 г/м 2), Кишварди 27 (70,4 г/м 2), Жидруне (67,9
г/м 2), Фера кс 58 (63,0 г/м 2 ), Радослава (62,5 г/м 2),
Ольга та Вавиловка (Родничок) (61,5 г/м 2), G elaxie
(60,2 г/м 2), Флора 2 (57,9 г/м 2), Омская 192 та
Эврика 1 (53,3 г/м 2), Плато (52,5 г/м 2), Банат (51,3
г/м 2).
В несприятливий для формування насіння
2018 рік у сорту Синюха було отримано лише 6,07
г/м 2, що майже у 8 раз нижче в порівнянні з 2017
роком. Лише 2 сорти були врожайнішими за
стандарт - Феракс 58 (6,57 г/м 2 ) та Феракс 35 (6,53
г/м 2).
Таблиця 2
Збір сухої речовини, кг/м 2, 2017 -2019 рр.
Назва зразка
Країна
походження
зразка
Збір сухої речовини, кг/м²
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Середнє
2017 -
2019 рр.
до St +/ - % до St
Синюха (St) Україна 0,98 1,14 1,12 1,08 0,00 100
Омская 8893 РФ 0,90 1,10 0,82 0,94 -0,14 87
Манычская РФ 0,63 1,07 0,88 0,86 -0,22 80
Тибетская Казахстан 1,36 1,33 0,59 1,09 0,01 101
Кокше Казахстан 1,14 1,14 0,63 0,97 -0,11 90
Краснодарская ранняя РФ 0,92 1,25 1,00 1,06 -0,02 98
Вавиловка (Родничок) Україна 1,12 1,40 1,73 1,42 0,34 131
Посевная 3022 Узбекистан 0,94 1,43 1,29 1,22 0,14 113
Зоряна Україна 0,75 1,16 1,19 1,03 -0,05 96
Лідія Україна 1,00 1,15 1,20 1,12 0,04 103
Ольга Україна 1,02 1,37 1,21 1,20 0,12 111
Кишварди 27 Угорщина 0,78 1,08 0,79 0,88 -0,20 82
Феракс 35 Канада 1,21 1,14 0,93 1,09 0,01 101
Эврика 1 РФ 1,06 1,35 1,16 1,19 0,11 110
Заикевича Україна 0,91 1,27 0,98 1,05 -0,03 98
Росана Україна 0,88 1,27 1,14 1,10 0,02 102
Радослава Україна 1,00 1,24 1,24 1,16 0,08 107
Регіна Україна 1,09 1,34 0,98 1,14 0,06 105
Камалинская 930 РФ 0,96 1,11 1,15 1,07 -0,01 99
Омская 192 РФ 0,83 0,87 1,11 0,94 -0,14 87
Вахшская 300 Таджикистан 1,10 1,17 1,12 1,13 0,05 105
Жидруне Литва 0,75 1,08 0,69 0,84 -0,24 78
Флора 2 РФ 0,89 0,96 1,06 0,97 -0,11 90
Артемида РФ 1,02 1,04 1,12 1,06 -0,02 98
Медия РФ 0,88 1,10 1,25 1,08 0,00 100
Феракс 28 Канада 0,83 1,18 1,33 1,11 0,03 103
Феракс 58 Канада 0,92 1,19 1,46 1,19 0,11 110
Плато Німеччина 0,88 0,93 1,24 1,02 -0,06 94
Galaxie Франція 1,05 1,12 1,38 1,18 0,10 110
Банат Сербія 1,11 1,18 1,80 1,36 0,28 126
НІР 0,05 0,051 0,062 0,063

Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20 51
Подібна ситуація спостерігалась і в 2019 році.
Хоч урожай сорту -стандарту Синюха був майже в 3
рази вищим за 2018 рік, але в порівнянні з 2017
роком він був у 2,7 рази нижчим. Лише 3 сорти
достовірно перевищували стандарт – Кокше (30,3
г/м 2), Феракс 58 (20 ,0 г/м 2), та Лідія (18,0 г/м 2).

Таблиця 3
Насіннєва продуктивність колекційних зразків люцерни (2017 -2109 рр.)
Назва зразка
Країна
походження
зразка
Урожайність насіння, г/м²
2017 р. 2018 р. 2019 р.
Середнє
2017 -
2019 рр.
до St
+/- % до St
Синюха (St) Україна 47,0 6,07 17,3 23,5 0,0 100
Омская 8893 РФ 21,6 0,23 5,3 9,0 -14,5 38
Манычская РФ 27,0 0,6 6 11,2 -12,3 48
Тибетская Казахстан 77,0 1,73 6,8 28,5 5,0 121
Кокше Казахстан 31,0 2,5 30,3 21,3 -2,2 90
Краснодарская ранняя РФ 37,0 1,87 11 16,6 -6,9 71
Вавиловка (Родничок) Україна 61,5 2,07 15 26,2 2,7 111
Посевная 3022 Узбекистан 32,2 0,9 5 12,7 -10,8 54
Зоряна Україна 42,0 1,07 7,4 16,8 -6,7 72
Лідія Україна 47,5 2,83 18 22,8 -0,7 97
Ольга Україна 61,5 4,47 13,4 26,5 3,0 113
Кишварди 27 Угорщина 70,4 3,8 9 27,7 4,2 118
Феракс 35 Канада 36,3 6,53 15 19,3 -4,2 82
Еврика 1 РФ 53,3 2,07 10 21,8 -1,7 93
Заикевича Україна 46,2 2,3 4 17,5 -6,0 74
Росана Україна 43,1 1,97 11,8 19,0 -4,5 81
Радослава Україна 62,5 5,97 16 28,2 4,7 120
Регіна Україна 47,3 3,9 1,4 17,5 -6,0 75
Камалинская 930 РФ 49,5 0,3 6,5 18,8 -4,7 80
Омская 192 РФ 53,3 3,83 8,2 21,8 -1,7 93
Вахшская 300 Таджикистан 33,0 0,37 0,8 11,4 -12,1 48
Жидруне Литва 67,9 3,73 24 31,9 8,4 136
Флора 2 РФ 57,9 3,67 16,4 26,0 2,5 111
Артемида РФ 37,7 2,5 3,6 14,6 -8,9 62
Медия РФ 38,5 1,2 12,3 17,3 -6,2 74
Феракс 28 Канада 38,1 4,53 9,4 17,3 -6,2 74
Феракс 58 Канада 63,0 6,57 20 29,9 6,4 127
Плато Німеччина 52,5 5,07 4,3 20,6 -2,9 88
Galaxie Франція 60,2 6,03 4,6 23,6 0,1 100
Банат Сербія 51,3 4,57 5 20,3 -3,2 86
НІР 0,05 2,56 0,16 0,56
Дослідження насіннєвої продуктивності
колекційних зразків впродовж трьох різних за
погодними умовами років дозволило виявити
сорти, які в середньому за ці роки достовірно
перевищили стандарт. Це Жидруне (+36%), Феракс
58 (+28%), Тибетская (+21%), Радослава (+20%),
Кишварди 27 (+18%), Ольга (+13%) та Вавиловка
(Родничок) (+11%). Але це перевищеня склалось, в
основному, за рахунок сприятливого для
зав’язування насіння 2017 року. І лише один із
досліджуваних зразків - Феракс 58 (Канада) –
кожного року дослідже нь формував достовірно
вищий врожай насіння за стандарт. Це вказує на
високий адаптивний потенціал цього сорту, що,

52 Национальная ассоциация ученых (НАУ) # 53, 20 20
ймовірно, обумовлено його генетичними
особливостями (ширшим діапазоном норми реакції
організму на умови вирощування).
Висновки з даного досл ідження і
перспективи. Найвищий урожай сухої речовини в
середньому за 3 роки досліджень був отриманий у
сортів Вавиловка (Родничок) (Україна) (1,42 кг/м 2),
Банат (Сербія) (1,36 кг/м 2) та Посевная 3022
(Узбекистан) (1,22 кг/м 2) при урожаї у сорту -
стандарту Синюха 1,08 кг/м 2.
Кращими за збором насіння були зразки
Жидруне (Литва) (31,9 г/м 2), Феракс 58 (Канада)
(29,9 г/м 2) та Тибетская (Казахстан) (28,5 г/м 2) при
урожаї стандарту 23,5 г/м 2.
Особливої уваги заслуговує сорт Феракс 58
(Канада), я кий впродовж всіх років досліджень
достовірно перевищував стандарт за урожаєм
насіння і був на рівні стандарту чи перевищував
його за урожаєм сухої речовини.
Всі виділені колекційні зразки за збором сухої
речовини та урожаєм насіння будуть використані в
по дальшій селекційній роботі як донори корисних
ознак при створенні високопродуктивних сортів чи
гібридних популяцій.

Список використаної літератури
1. Иванов А.И. Люцерна / Иванов А.И. // М.:
Колос, 1980. – 350 с.
2. Гончаров П.Л. Биологические аспекты
возделывания люцерны / Гончаров П.Л., Лубенец
П.А. // Новосибирск: Наука, 1985. – 255 с.
3. Терещенко Н.М. Создание сортов люцерн ы
с высокой семенной продуктивностью в условиях
юга Украины / Терещенко Н.М. // Ав тореф ерат
дис сетации докт ора сельскохозяйственн ых наук
06.01.05 , Всесоюзный селекционно -генетический
інститут. – Одесса, 1985. – 57 с.
4. Жученко А.А. Мобилизация генетических
ресурсов цветковых растений на основе их
идентификации и систематизации / Жученко А.А. //
М.: И -во ФГУП «Типография»
Россельхозакадемии, 2012. – 583 с.
5. Державний реєстр сортів рослин, придатних
для поширення в Україні станом на 18.12.2019 р. //
sops .gov .ua/reestr -sortiv -roslin .- 497 с.
6. Бугайов В.Д. Оцінка та створення в ихідного
матеріалу для селекції люцерни посівної в умовах
підвищеної кислотності грунтів. Фактори
експериментальної еволюції організмів: зб.наук.пр.
/ Бугайов В.Д., Горенський В.М., Мамалига В.С.,
Максімов А.М. // НАН Укр., НААН Укр., Укр. т -во
генет. і се лекц.; редкол. В.А.Кунах. - 2014. - Т. 15. –
С. 153 -156.
7. Тищенко А.В. Сорти люцерни – насіннєва
продуктивність та способи її підвищення / Тищенко
А.В. // Насінництво, 2015. - №2. – С. 7 -9.
8. Литвиненко М.А. Біотехнологічні і
молекулярно -генетичні методи у селекції
сільськогосподарських культур в Україні /
Литвиненко М.А. // Насінництво, 2016. - № 4 -6. – С.
8-11.
9. Бугайов В.Д. Оцінка генофонду люцерни та
його використання в селекції за умов підвищеної
кислотності грунту / В.Д .Бугайов, В.М.Горенський,
В.С.Мамалига // Фактори експериментальної
еволюції організ.: Зб.наук.пр. / НАН Укр., НААН
Укр., Укр.т -во ген.і селекц.; редкол., В.А. Кунах. –
К.: Логос, 2016. – Т18. – С.176 -180.
10. Бугайов В.Д. Оцінка гібридних популяцій
(F3) л юцерни як вихідного матеріалу для селекції за
умов підвищеної кислотності грунтів / Бугайов
В.Д., Горенський В.М. Мамалига В.С. // Фактори
експерим. еволюц. організ: Зб.наук.пр./НАН Укр.,
Укр.т -во ген.і селекц.; редкол.: В.А.Кунах. - К.:
Логос, 2017. - Т.20 . - С.102 -106.
11. Мамал ыга В.С. Эффективность
селекционной работы с люцерной на устойчивость
к кислотности почв. Актуальные и новые
направления в селекции и семеноводстве
сельскохозяйственных культур» / Мамал ыга В.С. ,
Бугайов В.Д., Максимов А.Н. // Матер иалы
международной научно -практической
конференции. - Владикавказ, Изд. «Горский
гос ударственный университет», 2012. - С.251 -254 .
12. Бугайов В.Д. Ефективність створення
високопродуктивних сортів люцерни, толерантних
до кислотності грунтів. / Бугайов В.Д., Мамалига
В.С., Максімов А.М. // Фактори експерим. еволюц.
організ: Зб.наук.пр./НАН Укр., Укр.т -во ген.і
селекц.; редкол.: В.А.Кунах. - К.: Логос, 2011. - Т.10.
– С. 393 -397.
13. Мамалига В.С. Оцінка кормової і
насіннєвої продуктивності зареєстрованих та
перспективних сортів і гібридних популяцій
люцерни посівної. / Мамалига В.С., Бугайов В.Д.,
Горенський В.М. // Сільське господарство і
лісівництво: збірник наукових праць Вінницького
національного аграрного університету. Редколегія:
Калетнік Г.М. та ін. – Вінниця, 2019. – № 12. - С.
87 -97.
14. Мамалига В.С. Синюха – новий сорт
люцерни, стійкий до кислотності грунту /
В.С.Мамалига, В.Д.Бугайов, А.М. Максімов //
Збірник наукових праць Вінницького
національного аграрного університету. Серія: с. -г.
науки, №63; Редкол.: Калетник Г.М. та ін. –
Він ниця, 2012. – Вип.4. – С. 71 -75.
15. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта
/ Б.А.Доспехов // М.: Агропромиздат, 1985. – 351
с.
16. Методика проведення дослідів з
кормовиробництва і годівлі тварин / За ред. А.О.
Бабича // К.: Аграрна наука, 1998. – 79 с.